Справа про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною

Р І Ш Е Н Н Я    І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

25 травня 2015 року                                   Солом?янський районний суд м. Києва

в складі головуючого судді                     Коробенка С.В.

при секретарі                               Семененко А.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, визначення способів його участі у вихованні та спілкуванні з дитиною, третя особа – Відділ опіки та піклування Солом’янської районної в м. Києві державної адміністрації, –

В С Т А Н О В И В:

В лютому 2015 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 з вимогами про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з дочкою.

Позивач зазначає, що спільне життя з Відповідачем у нього не склалося, шлюб між ними було припинено у 2015 році на підставі рішення Солом’янського районного суду м. Києва від 19 січня 2015 року. Після розірвання шлюбу, як зазначає Позивач, їх спільна дочка ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1., залишилась проживати разом з матір’ю, проти чого Позивач не заперечує.

Разом з тим, зазначає Позивач, після розірвання шлюбу Відповідач обмежила його участь у вихованні дитини, почала перешкоджати зустрічам Позивача з дочкою. Зокрема, Відповідач ігнорує прохання щодо зустрічі з дитиною, налаштовує її проти Позивача, супроводжуючи таку поведінку написанням різних скарг на адресу міліції, по місцю роботи Позивача.

ОСОБА_1 заявляє, що протягом усього часу життя дитини він належним чином ставився до питань виховання та утримання дитини, має достатні можливості для утримання її і в подальшому, а крім того, має бажання і намір спілкуватися з дочкою і в подальшому, надаючи їй максимальні умови для розвитку.

Враховуючи, що з Відповідачем він не зміг домовитись щодо ступеню своєї участі у спілкування з дочкою, Позивач звернувся до суду і просить затвердити регламент побачень з дочкою, згідно з яким надати йому можливість вільного спілкування з щотижня у вихідні з 09.00 годин суботи до 20.00 годин неділі, можливість необмеженого спілкування з ОСОБА_3 протягом тижня у дитячому садку, а також – спільного відпочинку не менше місяця під час відпустки Позивача двічі на рік.

У судовому засіданні Позивач та його представник підтримали позов, просили суд його задовольнити, наполягаючи на тому, що Відповідач продовжує чинити перешкоди у спілкуванні батька з дитиною, і встановлення регламенту є необхідним для вирішення спору.

Відповідач та її представники заперечували проти задоволення позову, звертаючи увагу суду на те, що Відповідач жодним чином не створює Позивачу перешкод у спілкуванні з дитиною. Натомість, як зазначила Відповідач, різке погіршення відносин між нею та Позивачем сталось майже відразу після укладення шлюбу, і велику роль відіграли в цьому батьки Позивача. Позивач ніколи не прислухався до її думки, поводився з нею грубо, а дитину використовував лише для зміцнення свого іміджу на роботі. Натомість, вихованням дитини практично не займався, матеріальної допомоги не надавав, що стало причиною для подання нею позову про стягнення аліментів. Відповідач вказує, що ОСОБА_1 має можливість безперешкодно спілкуватись з дитиною в дитячому садку, що він часто і робить, брав дитину до себе. Проте часто, як зазначила Відповідач, повертав дитину брудною, з отруєнням, а одного разу – з пошкодженнями після дорожньо-транспортної пригоди. Відповідач зазначила, що неодноразово чула від свого колишнього чоловіка та його батьків на свою адресу та адресу її батьків різні погрози, в тому числі пов’язані з тим, що вони відберуть у неї дитину. Такі погрози висловлювались, зі слів Відповідача, і в присутності самої ОСОБА_3, що звичайно, травмує дитину. Відтак, Відповідач зазначає, що вона не проти спілкування батька з їх дочкою, не чинить перешкод у цьому, проте бажає уникнути негативного впливу на дитину з його сторони, а також зі сторони його батьків.

Представник служби у справах дітей Солом’янської районної в м. Києві державної адміністрації підтримала висновок комісії про можливість визначення для Позивача графіку участі у вихованні дитини згідно з яким доцільним є надання батьку час для спілкування з дитиною щонеділі з 10.00 год. до 18.00 год. та два тижні влітку для відпочинку при наявності путівки в оздоровчий заклад, за попередньою домовленістю з матір’ю дитини.

Суд, вислухавши пояснення Сторін, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що у сім’ї ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дочка ОСОБА_3. (а.с. 7)

Рішенням Солом’янського районного суду м. Києва від 19 січня 2015 року було розірвано шлюб між Сторонами.

Безспірно встановлено, що після розірвання шлюбу за спільною згодою батьків малолітня ОСОБА_3 залишалась проживати разом з матір’ю. Станом на день розгляду справи спору між сторонами щодо місця поживання дитини немає.

У відповідності до ст. 159 Сімейного кодексу України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

Безспірно встановлено, що між сторонами склались напружені стосунки, в тому числі з приводу участі батька у спілкуванні та вихованні дочки ОСОБА_3. З цих причин спілкування батька з дитиною не є систематичним, а конфліктні ситуації, які часто трапляються під час зустрічей Позивача та Відповідача, нерідко трапляються безпосередньо у присутності малолітньої дитини.

Відповідно до Принципу 6 Декларації про права дитини від 20 листопада 1959 р., дитина для повного і гармонічного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона повинна, коли це можливо, зростати під піклуванням своїх батьків, і в будь-якому випадку в атмосфері любові та моральної та матеріальної забезпеченості.

На підставі звернення ОСОБА_1 органом опіки та піклування Солом’янської районної в м. Києві державної адміністрації було розглянуто питання про необхідність визначення регламенту побачень батька з дочкою, і висновком №108-5760/а від 22.04.2015р. визнано доцільним встановити зустрічі ОСОБА_1 з малолітньою ОСОБА_3 щотижня в неділю з 10.00 годин до 18.00 годин та два тижні влітку при наявності путівки в оздоровчий заклад, з попередньою домовленістю з матір’ю дитини.

У відповідь на запитання суду щодо запропонованого третьою особою графіку побачень Позивача з ОСОБА_3 Відповідач ОСОБА_2 зазначила, що з таким графіком вона не може погодитись, оскільки вважає необхідним свою особисту присутність під час зустрічей батька з дочкою.

Разом з тим, на переконання суду, присутність Відповідача під час зустрічей ОСОБА_1 з дитиною, з огляду на триваючі конфліктні відносини між колишнім подружжям, не зможе забезпечити нормальне спілкування батька з дитиною, в той час як може негативно вплинути на моральний та психологічний стан самої дитини.

Відповідно до характеристики, наданої ДНЗ №762 “Либідь” м. Києва стосунки між батьком та дитиною теплі. Дівчинка болісно переживає за довгу відсутність батька і постійно чекає зустрічі з ним. Дівчинка дуже любить своїх батьків.

Відповідно до психолого-педагогічної характеристики, наданої практичним психологом ДНЗ “№762 “Либідь” м. Києва, ОСОБА_3 має теплі стосунки з обома батьками, емоційно прив’язана до обох батьків та потребує уваги, як з боку матері, так і з боку батька. Хронічний міжособистісний конфлікт між батьками може травматично вплинути на психологічний стан дитини, тому що вона болісно реагує на емоційний стан своїх батьків. Рекомендовано батькам знайти спільну мову щодо виховання дитини.

Таким чином, вимоги Позивача про визначення регламенту побачень з дитиною та зобов’язання Відповідача не чинити йому перешкоди під час таких зустрічей є обґрунтованими, відповідають інтересам перш за все дитини та забезпечують захист прав Позивача на спілкування з дочкою.

Разом з тим, оцінюючи запропонований Позивачем графік побачень, суд вважає його незбалансованим в частині забезпечення рівноцінних прав матері на спілкування з дитиною у вихідні дні, а тому доцільним є покладення в основу судового рішення саме того регламенту, який визначено органом опіки та піклування Солом’янської районної в м. Києві державної адміністрації.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України стягненню з Відповідача на користь Позивача підлягають понесені ним судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 243,60 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 159 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 3, 4, 10, 11 , 57-60, 88, 212-215, 218, 226 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Зобов’язати ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 у спілкуванні з дочкою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Визначити способи участі ОСОБА_1 у вихованні ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та спілкуванні з нею шляхом встановлення наступного графіку їх зустрічей:

– щотижня в неділю з 10.00 год. до 18.00 год;

– два тижні влітку для відпочинку при наявності путівки в оздоровчий заклад за попередньою домовленістю з матір’ю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 243,60 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.