Сімейний юрист

familia.org.ua

Справа про втрату права користування житлом

юридичний дім Олени Швалюк

Категорія справи № 753/11747/17

Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із житлових правовідносин; Спори, що виникають із житлових правовідносин про визнання особи такою, що втратила право користуванням жилим приміщенням.

Надіслано судом: 11.10.2017. Зареєстровано: 12.10.2017. Оприлюднено: 13.10.2017.

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/11747/17

провадження № 2/753/5546/17

   Р І Ш Е Н Н Я

   ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

“09” жовтня 2017 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі головуючого-судді Комаревцевої Л.В., при секретарі Гаврилюк О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житлом, –

В С Т А Н О В И В :

Позивач у червні 2017 року звернулась до суду з позовом до відповідача про визнання ОСОБА_3 таким, що втратив право користування жилим приміщенням, а саме: квартирою АДРЕСА_1. Обґрунтовувала свої позовні вимоги тим, що ОСОБА_3 зареєстрований у вказаній квартирі, однак у ній не проживає з 2016 року, особистих речей відповідача у квартирі не має, витрат по утриманню квартири не несе, тому позивач просить суд визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням.

Позивач у судове засідання не з’явилась, однак подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, просила позовні вимоги задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи у його відсутність до суду не надходило.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача та ухвалити заочне рішення відповідно до ст.ст. 169 ч. 4, 224-226 ЦПК України, оскільки позивач не заперечувала проти заочного розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачу на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло, виданого Відділом приватизації житла Дарницької районної у м.Києві державної адміністрації від 05.03.2007 року.

Відповідно до довідки Форми №3 ТОВ «Новобудова» від 23.02.2016 року у вказаній квартирі зареєстровані: ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, власник ос. рахунку), ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_2, сестра), ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_3, чоловік сестри), ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_4, племінник), ОСОБА_6 (ІНФОРМАЦІЯ_5, племінниця).

Відповідач у квартирі АДРЕСА_1 не проживає, що підтверджується актом від 20.06.2017 року, який складено мешканцями будинку АДРЕСА_1 та завірено службовими особами ЖЕД №3. Речей особистого користування у квартирі немає, витрати по утриманню квартири відповідач не несе.

Статтею 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на свій розсуд. Відповідно до вимог Цивільного кодексу України право на проживання відповідача в спірній квартирі залежить від права самого власника і є похідним від нього.

Відповідно до ч.1 ст.383 ЦК України, власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім’ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.

Згідно зі ст.391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Оскільки позивач є власником квартири, вона має право, відповідно до положень ст.391 ЦК України, вимагати захисту порушеного права від особи, яка перешкоджає їй користуватися та розпоряджатися її майном – квартирою.

Згідно з ч.1 ст.71 ЖК України за тимчасово відсутнім членом сім’ї наймача зберігається право користування жилим приміщенням протягом шести місяців.

Водночас, виходячи з приписів згаданої ст.71 ЖК України особа може бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщенням, якщо вона добровільно залишила це приміщення та в ньому не проживає без поважних причин.

Відповідно до ст.72 ЖК України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, проводиться в судовому порядку.

Відповідно до п.11 Постанови Пленуму Верховного суду України від 12.04.1985 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України», наймач або член його сім’ї, який вибув на інше постійне місце проживання, втрачає право користування жилим приміщенням з дня вибуття. На ствердження вибуття суд може брати до уваги будь-які фактичні дані, які свідчать про обрання іншого постійного місця проживання (повідомлення про це в листах, розписка, переадресовка кореспонденції, утворення сім’ї в іншому місці, переведення майна в інше жиле приміщення, виїзд в іншій населений пункт, укладення трудового договору на невизначений строк, тощо.

Частиною 1 ст. 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Водночас відповідачем у справі не надано суду жодних доказів в заперечення позовних вимог, не здобуто таких доказів і в ході судових засідань.

Повно та всебічно з’ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, обставини справи підтверджені певними засобами доказування, а тому позовну заяву необхідно задовольнити в частині вимог про визнання відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням.

Відповідно до ст. 88 ч. 1 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 60, 74, 76, 88, 169 ч. 4, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житлом – задовольнити.

Визнати ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_3) таким, що втратив право користування жилим приміщенням, а саме: квартирою АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_3, індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_6, індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_2) судовий збір у сумі 640 грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається Апеляційному суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва.

Історії успіху

Вернуть деньги затраченные на несостоявшуюся свадьбу
Справа № 759/3437/16-ц про стягнення аліментів на утримання дитини
Малолетняя дочь забеременела не находясь в браке
Справа № 760/3369/15-ц про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною
Наследование значительного имущества после смерти мужа банкира
Справа № 753/11747/17 про втрату права користування житлом
Справа № 760/13164/16-ц про визначення місця проживання дитини
Справа про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням (зняття з реєстрації)
Справа № 61/5670/18 про розірвання шлюбу
Справа про розірвання шлюбу
Справа №754/14200/20 про стягнення аліментів, позбавлення батьківських прав
Бывшая жена пытается отсудить квартиру, купленную за деньги невесты

Олена

Швалюк

Юрист у сімейних справах

Консультація юриста

Відвідувачів: 57
UK