Справа про позбавлення батьківських прав

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

“14” травня 2015 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді –         Катющенко В.П.

при секретарях –         Нестеровському Б.Ю., Івіній М.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Комісія з питань захисту прав дитини Києво-Святошинської адміністрації, орган опіки та піклування Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області про позбавлення батьківських прав, –

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернулася до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом, в якому просить суд: позбавити батьківських прав ОСОБА_2 у відношенні малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що з відповідачем по справі вона познайомилася у 2001 році, після чого вони стали підтримувати фактичні шлюбні відносини, від яких вона, ІНФОРМАЦІЯ_1 вона народила хлопчика ОСОБА_3. Відповідач визнав себе батьком народженого нею сина. Через деякий час, після народження дитини у 2006 році, між нею та відповідачем фактично припинилися стосунки по вині відповідача. Її дитина з моменту народження по теперішній час проживає з нею. Відповідач проти цього ніколи не заперечував, і всі вісім років він життям сина не цікавився, не телефонував, не виявляв бажання спілкуватись з дитиною, не приймав участь у його вихованні. Наприкінці 2009 року, вона познайомилася з її чоловіком ОСОБА_4, у них склалися сімейні відносини, а з 2010 року вони з сином проживають за адресою: АДРЕСА_1, у його приватному будинку, де зареєстровані і проживають її чоловік і їхня спільна донька ІНФОРМАЦІЯ_3. Вони проживають повноцінною сім’єю, між нею було укладено шлюб з ОСОБА_4 З 2012 року її оточують рідні люди, її мама, її люблячий чоловік ОСОБА_4 – відповідальна людина, яка проявляє батьківські почуття до сина ОСОБА_3 На підтвердження цього ОСОБА_4 11 листопада 2014 року склав заяву нотаріально посвідчену – про намір усиновити ОСОБА_3 Сину ОСОБА_3 забезпечені гідні умови проживання та гармонійна атмосфера оточення. Між нею, сином, донькою і чоловіком склалися усталені доброзичливі стосунки, які сприяють належному вихованню дитини, її повноцінному світосприйманню життя та оточуючих людей. Її чоловік добре ставиться до ОСОБА_3, вважає його своїм сином. Дитина відвідує спортивні секції, додаткові, розвиваючі світогляд дитини, гуртки. Переймає у ОСОБА_4 всі найкращі риси, притаманні справжньому чоловіку, вважає його батьком, з дитячою зацікавленістю та повагою ставиться до молодшої за віком сестрички. Крім цього, їй допомагають виховувати дітей, як її мама ОСОБА_6, так і мама її чоловіка – ОСОБА_7 Її дитина забезпечена житлом – квартирою, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, де ОСОБА_3 і зареєстрований. Відповідач свідомо не бере участь у вихованні дитини, не виявляє турботу про дитину, хоча перешкод чи заборони вона йому не чинила і не чинить.

Представник позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_8 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві, просила позов задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Представник позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_9 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про день, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, суд про причини неявки не повідомив.

Відповідно до ст. 224 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чи ном повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Прокурор Прокуратури Дніпровського району м. Києва в судове засідання не з’явилася, подала до суду заяву, з проханням розглядати справу без участі представника прокуратури та винести рішення з урахуванням якнайкращого забезпечення прав та інтересів дитини.

Уповноважений представник третьої особи – Комісії з питань захисту прав дитини Києво-Святошинської адміністрації в судове засідання не з’явився, подав до суду заяву, в якій просив розглянути справу за їхньої відсутності, вирішити питання у відповідності до вимог чинного законодавства.

Уповноважений представник третьої особи – органу опіки та піклування Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області в судове засідання не з’явився, про день, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача, представників третіх осіб та прокуратура Прокуратури Дніпровського району м. Києва, та за згодою представника позивача ухвалити заочне рішення.

Вислухавши пояснення представників позивачів, свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_3, батьками якого записані – ОСОБА_2 та ОСОБА_1. (а.с.6).

27 липня 2012 року ОСОБА_1. зареєструвала шлюб з ОСОБА_4, змінивши прізвище на – ОСОБА_1 (а.с.13).

ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася ОСОБА_11, батьками якої записані ОСОБА_4 та ОСОБА_1 (а.с.7).

Статтею 150 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов’язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім’ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов’язані піклуватися про здоров’я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України “Про охорону дитинства”, виховання в сім’ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють,  мають  право  і  зобов’язані  виховувати дитину, піклуватися про її здоров’я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Як встановлено судом, батько дитини ОСОБА_3 – ОСОБА_2 не займається вихованням та утриманням дитини, участі у житті та розвитку дитини не приймає.

Так, у період з травня 2009 року по травень 2012 року малолітній ОСОБА_3 виховувався у дошкільному навчальному закладі – загальноосвітньому навчальному закладі І ступеня “Навчально-виховного комплексу “Лелека”. Дитиною на протязі усього перебування в закладі опікувалась його матір ОСОБА_1., його бабуся ОСОБА_6, а також ОСОБА_4 ОСОБА_2 садочок не відвідував (а.с.23).

Згідно довідки № 202/2 від 24 листопада 2014 року, виданою спеціалізованою школою-дитячим садком І ступеня з поглибленим вивченням іноземних мов “Лісова казка” Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_3 навчається у СШДС “Лісова казка” у 3-Б класі (а.с. 22).

Відповідно до довідки № б/н від 10 грудня 2014 року, виданою спеціалізованою школою-дитячим садком І ступеня з поглибленим вивченням іноземних мов “Лісова казка” Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації, дитиною ОСОБА_3 опікується його матір ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (а.с.22).

Згідно характеристики від 20 листопада 2014 року, виданою спеціалізованою школою-дитячим садком І ступеня з поглибленим вивченням іноземних мов “Лісова казка” Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_3 навчається в даному навчальному закладі з другого класу. Зарекомендував себе здібним до навчання учнем. Оволодіває навчальним матеріалом на достатньо високому рівні. Сумлінно виконує всі завдання, завжди готовий до уроків. Вміє працювати самостійно, вдумливо, обгрунтовує свої відповіді, серед предметів вирізняє природознавство, наводить приклади із різносторонніх джерел інформації. Вова – вихований, доброзичливий, щирий хлопчик. Захоплюється енциклопедичними даними, незвичайними історіями. Відвідує басейн, заняття з шахів. Охоче розповідає про меншу сестричку. Має повагу серед однокласників, часто виступає в ролі лідера. Сім’я, в якій зростає Вова, приділяє належну увагу вихованню і навчанню сина (а.с.25).

Відповідно до довідки форми № 3 від 12 листопада 2014 року, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.15). Вказана квартира належить на праві приватної власності ОСОБА_1, що підтверджується договором купівлі-продажу квартири від 03 серпня 2007 року (а.с.16).

Як встановлено судом, малолітній ОСОБА_3 разом з матір’ю, вітчимом ОСОБА_4 та сестрою проживає за адресою: АДРЕСА_1.

Так, відповідно до акту обстеження матеріально-побутових умов сім’ї, у вказаному будинку проживає сім’я у складі: ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_11 Дім розташований на земельній ділянці 0,821 га, загальна площа будинку становить 420 кв.м., житлова площа 209,4 кв.м., з надвірними будівлями та спорудами. Дім під’єднаний до центрального електро і газопостачання. В будівлі встановлене водопостачання, водопідігрів. Оселя складається з п’ятьох жилих кімнат, кухні, 3-х санузлів і гаражу. У домі кожен із дітей має свою кімнату, в якій організоване місце для сну, навчання, розвитку і гри. У домі охайно і затишно, достатньо сучасного обладнання для комфортного побуту і проживання (телевідеотехніка, комп’ютерезація, інтернет, сучасне кухонне обладнання) (а.с. 17).

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини.

Відповідно до ч.2 п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року “Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав” роз’яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов’язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчанням, підготовкою до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального усвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Відповідно до ст. 57 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Будучи допитаною в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 пояснила суду, що була вихователем малолітнього ОСОБА_3 у період навчання останнього у дошкільному навчальному закладі – загальноосвітнього навчального закладу І ступеня “Навчально-виховного комплексу “Лелека”. В період навчання, ОСОБА_3 приводили і забирали з садочку спочатку мати та бабуся, а потім ОСОБА_4 При цьому, ОСОБА_4 представляли як чоловіка матері. Знає, що ОСОБА_4 бажає усиновити ОСОБА_3, при цьому вона ніколи не бачила біологічного батька малолітнього ОСОБА_3

Свідок ОСОБА_13 пояснила суду, що є вчителем малолітнього ОСОБА_3 у спеціалізованій школі-дитячому садку І ступеня з поглибленим вивченням іноземних мов “Лісова казка”. Дитиною опікується ОСОБА_1 і ОСОБА_4 ОСОБА_3 є гарною, порядною дитиною, батьки виховують його дуже гарно, з них можна брати приклад. Згідно документів школи, батьками малолітнього ОСОБА_3 записані – ОСОБА_1 та ОСОБА_4 Біологічного батька дитини вона не знає, малолітній ОСОБА_3 ніколи про нього не згадував.

Будучи допитаним свідок ОСОБА_4 пояснив суду, що являється чоловіком ОСОБА_1 Про біологічного батька ОСОБА_3 він ніколи не чув, вони розійшлися з ОСОБА_1, коли сину було до двох років. Зазначив, що ОСОБА_3 називає саме його своїм батьком, хоча знає, що він не являється його біологічним батьком.

Таким чином, з вищевикладених обставин вбачається, що вихованням, утриманням малолітнього ОСОБА_3 займається мати дитини – ОСОБА_1 та її чоловік – ОСОБА_4 Вони створили всі необхідні умови для якнайкращого розвитку дитини, дитина виховується в люблячій атмосфері сім’ї, забезпечена всім необхідним. Крім того, як встановлено судом та підтверджено показами свідків, ОСОБА_4 не тільки виховує, утримує малолітнього ОСОБА_3, а й має намір усиновити малолітнього ОСОБА_3, що підтверджується відповідною нотаріально оформленою заявою (а.с.14).

Згідно висновку про доцільність позбавлення батьківських прав гр. ОСОБА_2 відносно малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, складеного Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області 24 квітня 2015 року № 0137725.478.2 на підставі рішення комісії з питань захисту прав дитини при Києво-Святошинській районній державній адміністрації від 23 квітня 2015 року № 16 (протокол № 8), відповідно до акту 03 грудня 2014 року наданого Дмитрівською сільською радою встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1, проживає без реєстрації мати – гр. ОСОБА_1 разом із малолітньою дитиною ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Малолітня дитина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, навчається в спеціалізованій школі-дитячий садок І ступеню з поглибленим вивченням іноземних мов “Лісова казка” (довідка від 24 листопада 2014 року № 202/2). Хлопчик за місцем навчання зарекомендував себе вихованим, доброзичливим (характеристика від 20 листопада 2014 року). Малолітній ОСОБА_3 16 березня 2015 року написав заяву на ім’я начальника служби у справах дітей та сім’ї райдержадміністрації про те, що він проживає разом з батьками гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_4 та сестричкою ОСОБА_11. Комісія з питань захисту прав дитини при Києво-Святошинській районній державній адміністрації розглянувши представлені матеріали щодо визначення доцільності (недоцільності) позбавлення батьківських прав батька – гр. ОСОБА_2 відносно малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, вирішила рекомендувати органу опіки та піклування надати висновок до Дніпровського районного суду м. Києва щодо доцільності позбавлення батьківських прав батька – гр. ОСОБА_2 відносно малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (рішення № 16 від 23 квітня 2015 року) (а.с. 84-85).

Аналізуючи вищевикладене, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що наявні в матеріалах справи докази є достатніми для позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно малолітнього сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Комісія з питань захисту прав дитини Києво-Святошинської адміністрації, орган опіки та піклування Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області про позбавлення батьківських прав підлягає задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 150, 164 Сімейного кодексу України, ст. 12 Закону України “Про охорону дитинства”, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року “Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав”, ст.ст. 10, 57, 58, 60, 208, 209, 212-215, 218,224-228, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Комісія з питань захисту прав дитини Києво-Святошинської адміністрації, орган опіки та піклування Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області про позбавлення батьківських прав – задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2, громадянина України, батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.