Справа про зняття з реєстрації

Справа № 752/15902/20

Провадження № 2/752/2983/21

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

24 лютого 2021 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді                         Хоменко В.С.

при секретарі                                 Павлюх П.В.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням (зняття з реєстрації), –

в с т а н о в и в:

у серпні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання його таким, що втратив право користування жилим приміщенням, а саме: будинком АДРЕСА_1 , посилаючись на те, що у вказаному будинку, власником якого вона є, останній зареєстрований як колишній чоловік її онуки, проте, з 2019 року не проживає, речі його в будинку відсутні, а його реєстрація чинить їй перешкоди у користуванні майном з огляду на додаткові фінансові втрати.

Ухвалою від 25.08.2020 року відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі без повідомлення сторін та призначено судовий розгляд справи на 24.02.2021 року (а.с. 46-47).

Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Отже суд розглядає справу за наявними у справі доказами, які надані сторонами.

На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу з постановленням заочного рішення, проти чого не заперечує позивач, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що позивач в порядку спадкування є власником будинку АДРЕСА_1 .

У вказаному будинку з 03.11.2005 року зареєстрований по теперішній час колишній чоловік онуки позивача – відповідач ОСОБА_2 .

Відповідач з 2019 року в будинку АДРЕСА_1 не проживає.

З актів від 15.10.2019 року, 20.01.2020 року, 20.07.2020 року та 21.07.2020 року, складеного сусідами позивача, мешканцями по АДРЕСА_1 , вбачається, що ОСОБА_2 з жовтня 2019 року не проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Отже, із позовних матеріалів вбачається, що відповідач з 2019 року і по теперішній час у за адресою: АДРЕСА_1 , не проживає без поважних причин, його реєстрація має формальний характер.

Докази на підтвердження зворотного в матеріалах справи відсутні.

Так само в розпорядження суду не надано доказів в розумінні ст. ст. 75-81 ЦПК України про чинення перешкод позивачем відповідачу в користуванні жилим приміщенням.

Відповідно до вимог ст. ст. 319, 321 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно із ст. 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 150 ЖК Української РСР громадяни, які мають в приватній власності квартиру, користуються нею для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд.

Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З врахуванням наведеного, суд надходить до висновку про те, позивач у повному обсязі довела свої позовні вимоги, а тому останні підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 319, 321, 391, 405 ЦК України, ст. 150 ЖК Української РСР, ст. ст. 12, 81, 263-265, 274-279, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд, –

у х в а л и в :

позов  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням (зняття з реєстрації) – задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування жилим приміщенням: будинком АДРЕСА_1 .

Стягнути з  ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок).

Відомості щодо учасників справи:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.С. Хоменко